Мукачівчький Свято-Миколаївський жіночий монастир XI – XVI ст. на чернечій горі в Мукачеві. З 1491 року монастир стає резиденцією закарпатських владик, які об’єднали все Закарпаття в Мукачівській єпархії.
Під час війни між австрійськими Габсбургами та трансільванськими князями у 1537 році Мукачівський монастир був зруйнований, тоді і було втрачено велику частину монастирських документів та архівів. Відновлення монастиря проходило у 1538 – 1550 роки при єпископі Василі I і за допомогою австрійського імператора Фердинанда I. У 1646 році, після підписання церковної Унії, стає греко-католицьким. Монастир був резиденцією єпископа, в ньому велася хронологія, листувалися богослужбові та повчальні книги.
Святині монастиря:
– Іверська ікона Божої Матері, привезена з гори Афон;
– Рака з частиною мощів преподобного Мойсея Угрина
